Відомий український кінорежисер, який зараз знімає новий трилер у Голівуді, у колонці для Proman Ukraine розповів, чому хороша історія – це основа комерційної успішності фільму, як правильно обрати інвестора й реалізувати вірусну рекламну кампанію
Як заробити великі гроші на виробництві кіно? Це питання, що турбувало мене із самого початку кар’єри в кіноіндустрії.
Перший фільм «Штольня» ми зняли з товаришем, оператором і продюсером в одному обличчі Олексієм Хорошком. Дистрибутор Денис Іванов, побачивши чорновий монтаж фільму, мотивував нас здійснити його прокат у кінотеатрах. Це було надзавданням, оскільки це був перший жанровий фільм у новітній Україні українською мовою.
Ще з того моменту я ставився до кожного проекту, як до окремого бізнесу. Я завжди відчував, що я не лише режисер, але й підприємець, завжди іду на великі ризики! Я шукав унікальні сторони проекту й думав, як донести їх до глядача за допомогою реклами.
«Я завжди відчував, що я не просто режисер, але й підприємець і завжди іду на великі ризики!»
СИЛА ПРАВИЛЬНОГО ПРОМО: ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ WOW-ЕФЕКТ
У кожному з моїх проектів була унікальна промоційна кампанія. Я впевнений, що реклама – надважлива складова успіху будь-якого проекту!
Найсильнішою, як на мене, стороною мого дебютного проекту «Штольня» у 2005 році стала синергія зовнішньої реклами по всій країні й саундтреку, що ми створили разом із Потапом. Навіть сьогодні деякі люди наспівують перші рядки тієї пісні: «Штольня, спочатку було дуже весело, прикольно! А потім стало темно, страшно й больно…».
Якщо на зйомки кліпу до саундтреку ми витратили свої гроші, то бюджету на зовнішню рекламу по всій країні в нас не було.
На той час проходила масштабна парламентська передвиборча кампанія. Я зрозумів, що в нас взагалі немає шансів, адже всім відомо, що в такий період усі міста заліплені обличчями кандидатів, і всі масмедіа говорять тільки про політику.
Тоді в мене промайнула ідея: а що якщо використати цю потужну енергію на користь фільму? Перед кожними виборами є три дні тиші – час, коли агітація заборонена, і рекламні агенції заклеюють борди білими аркушами паперу. Тоді ми запропонували одній із найбільших агенцій заклеїти їх нашими постерами фільму. Вони з легкістю погодилися, і ми виграли не тільки три дні. Виявилося, що ці площі були проплачені ще на тиждень довше замовниками політичної реклами.
На друк копій постерів теж була потрібна немала сума, і ми вирішили продати 1/3 площі білборду алкогольному бренду, який став офіційним партнером прем’єри фільму. Коли всі міста були заклеєні нашими постерами, радіостанції і телеканали почали шукати нас і запрошувати на інтерв’ю й різні шоу! Так і спрацювала тоді одна з найпотужніших рекламних кампаній, створена з нуля без єдиного інвестованого цента з нашого боку. Вважаю – це дуже непоганий кейс.
Читайте по теме:
Известный украинский режиссер снимает в Голливуде триллер о криптовалютах
МРІЇ ПРО ЗІРКОВУ СЛАВУ – ДРАЙВ ІНДУСТРІЇ
Наступним успішним проектом у моїй практиці українського жанрового кіно стала картина «Тіні незабутих предків». Це за жанром – молодіжний мікс трилера, пригод, містики й комедії. Ми з моїм компаньйоном Андрексом Селівановим написали сценарій і вірили, що саме такої історії потребує молоде покоління! Мене підтримала й моя дружина Наталя, яка стала виконавчим продюсером проекту. Ми всі були у виграшу.
Коли я почав робити кастинги до фільму, то побачив, що катастрофічно бракує молодих талантів, тому що мені потрібні були красиві молоді актори, які будуть не просто моделями, а класними харизматичними героями, навіть якщо будуть грати самі себе!
Тоді я подумав: а якщо оголосити кастинг по країні у всіх вузах? Так і зробили. Нам дуже допомогли в рекламі кастингів, зокрема велику частину роботи на себе взяв Ілья Свідлер (компанія Сінемахол). Також велику справу зробила таргетована реклама в Digital. На кастинги прийшли тисячі людей. Це було дуже круто, бо я розумів, що ті, хто не пройдуть, все одно прийдуть у кіно глянути на тих, хто пройшов, і ще приведуть із собою друзів.
Касові збори фільму «Тіні незабутих предків» склали більше $600 тис. при виробничому бюджеті в $350 тис. Це був справжній успіх, адже ми довели самі собі й країні, що люди хочуть дивитися свій продукт, але для цього він повинен бути якісним. У зйомках проекту було задіяно голівудських – оператора й компанію по створенню спецефектів, що має свій офіс у Києві.
ВІРУСНІСТЬ ЕКОНОМИТЬ БЮДЖЕТИ
Під час створення молодіжної комедії «Селфіпаті» ми поставили справжній експеримент. Нам було цікаво дізнатися найнижчу бюджетну планку якісного кінопродукту в Україні. Ми з продюсером Сергієм Лавренюком (Дзідзьо, контрабас ) запланували дуже низький бюджет і розуміли, що для реалізації такого проекту з моїми естетичними потребами й екшеном потрібен продакшн, що це буде не просто талановитим, а суперкреативним і стресостійким! Так склалося, що ми поспілкувались із моїм товаришем Віталієм Соболевським (власник рекламної агенції й продакшену VITAMIN), і після недовгих вагань Віталій погодився ризикнути з нами.
Звичайно, нам знову було потрібно багато молоді – щодня на знімальному майданчику було не менше 150 людей. Ми створили ще масовіший народний кастинг, ніж на фільмі «Тіні незабутих предків» і цього разу задовго до зйомок розмістили у всіх кінотеатрах великі картонні постери, на фоні яких треба було сфотографуватися, зареєструватися і так автоматично потрапити на сайт фільму www.selfiepartymovie.com.
У перші тижні на сайті зареєструвались уже декілька тисяч людей і все це перетворювалося на лавину! Фільм стартував у першому прокаті з прекрасними результатами майже 3 млн грн за перші три дні. Але кінотеатри отримали вказівку від голівудської студії, яка на той час вирішила зробити передпрем‘єрний показ фільму «Книга джунглів», і фільм «Селфіпаті» втратив половину передбачених екранів. Це була трагедія для нас, оскільки ми не могли досягнути запланованої суми. Позначка зупинилась на $181 тис. при бюджеті в $150 тис. Цей кейс став для нас дуже важливим, через те що ми зрозуміли, чого можна остерігатись і на що не звертати увагу.
ДЕБЮТ У ГОЛІВУДІ
Після «Селфіпаті» я зрозумів, що ринок України не дозволяє отримувати справжній прибуток із проектів, тому що в онлайн за кордон україномовне кіно продається за копійки. Але ж ти заробляєш те, що збирає фільм у кінопрокаті.
Я вирішив піти далі і створити свій дебют у Голівуді зі справжнім американським бізнес-проектом – фільм «Скелет у шафі». Я розумів, що це неймовірно важко пройти всі етапи: зарекомендувати себе, написати сценарій, знайти партнерів, фінанси…
Зараз я знаходжуся в Лос-Анджелесі, де уже пройшов етап написання сценарію разом з автором Девідом Рензілом, який був координатором сценарної групи на проекті «Велика мала брехня» із Ніколь Кідман (серіал отримав нагороду «Золотий глобус»).
Це буде справжній жанровий трилер про криптовалюту, ФБР і головного героя – хакера, який повинен врятувати свою дівчину.
Оператором стане Марк Еберлі, з яким я знімав «Тіні незабутих предків».
ПРАВИЛА УСПІШНОГО КІНОПРОЕКТУ
В рамках мого інтернет-проекту «Як заробити свій перший мільйон у кіно», я ділитимуся власним професійним досвідом з аудиторією: намагатимуся розповісти про всі «граблі», хитрощі й відкриття в кінобізнесі. Ось кілька правил, які потрібно знати Продюсеру / Режисеру / Фільммейкеру.
«Кінопроект потрібно сприймати, як будь-який інший вид бізнесу, і йти за формулою: ідея – організація команди – управління – результат – реклама – продажі»
1.Якщо ви не хочете стати банкрутом чи боржником, бюджет фільму для внутрішнього українського ринку не має перевищувати $200 тис. Я знаю приклади, коли, рахуючи рекордні українські збори в $900 тис., команди думали, що зможуть зняти фільм за $500 тис. і при цьому заробити. На жаль все працює зовсім не так. Не так важливо отримати інвестицію, як знати механізм її повернення.
«Усі проблеми й невдачі в кіно від невдалої історії чи сценарію»
2.Пам’ятайте – ви продавці історій. Історія – це найголовніше! Ви можете розпочати бізнес у кіно без єдиного цента, якщо у вас буде хороша історія. Тоді навколо вас об єднаються найкращі люди й допоможуть заробити ваш перший мільйон.
3.Ніколи не обманюйте інвесторів і правильно їх обирайте.
Інвестори в незалежному кінобізнесі діляться на:
- профільних,
- стратегічних,
- проектних.
ПРОФІЛЬНИЙ ІНВЕСТОР знає, куди інвестує, розуміє, як працює бізнес і повернення інвестицій. Такий інвестор має відношення до медіа-бізнесу і однозначно має великий вплив на творчу групу, хоча водночас розділяє ризики з продюсером.
Як правило, такі інвестори володіють додатковими інструментами по захисту інвестицій такими, як залучення продакт-плейсменту, франчайзинг і т. д. Такі інвестори без 5 хвилин є самі продюсери, вони підходять фільммейкерам на початку кар’єри.
«Продавати фільми як товар досить непросто: складно передбачити, на якому – заробиш, а на якому – втратиш»
СТРАТЕГІЧНІ ІНВЕСТОРИ – це бізнесмени, які зацікавлені в діверсифікації свого бізнесу. Вони готові на довгу гру. Такий інвестор найкраще підходить для залучення до виробництва прокатного, жанрового кіно. Він розуміє, що на одному проекті можна загубити гроші, але на двох наступних – повернути й подвоїти прибуток.
Подібний інвестор не втручається в творчі процеси, але обов’язково контролює раціональність і логістику виробництва, усіляко сприяє оптимізації витрат. Підходить для фільммейкерів з амбіціями виходу на міжнародні ринки.
ПРОЕКТНИЙ ІНВЕСТОР – це, як правило, випадковий бізнесмен чи політик, який керується ірраціональною мотивацією. Більшість таких людей інвестують у червону доріжку чи в майбутнє близьких.
Він має бажання заробити сьогодні й багато. Як правило, такий інвестор є необізнаний у кіновиробництві. 70 % проектних інвесторів після завершення проектів не повертаються в кінобізнес через довготривалість періоду чекання настання рентабельності, відсутність матеріальних активів. Найкраще підходить для фільммейкерів з амбіціями – одержувати нагороди на кінофестивалях.
