Вручення Нобелівської премії відбулося 10 грудня у Стокгольмі, після чого весь світ почав обговорювати лауреатів і їхні відкриття.
Однак завдяки Nobilitet в Україні розмови про престижну нагороду почалися завчасно – ще 7 грудня. Науковці третій рік поспіль проводять pre-party вручення Нобелівки, де розповідають про лауреатів і зрозуміло пояснюють, за що саме її дають.
Про Нобелівку з медицини розповіла генетикиня, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту фізіології ім. О. Богомольця Тетяна Древицька. Лауреатами стали троє вчених: Ґреґ Семенза, Вільям Кейлін (США) і Пітер Реткліфф (Велика Британія). Їхні дослідження допомогли визначити, як саме живі клітини реагують на перепади рівня кисню. Тетяна пояснила, що відкриття науковців можуть допомогти в лікуванні анемії й раку.
Науковці з’ясували: короткострокова гіпоксія (нестача кисню) може мати позитивний ефект, бо у крові починають виділятися так звані «корисні» стимулюючі молекули. Будь-яке фізичне навантаження призводить до швидкого поглинання кисню, тому виникає така собі контрольована гіпоксія.
Крім того, гіпоксію пробують застосовувати для лікування раку. Адже якщо раковим клітинам «перекрити кисень», вони загинуть.
Також цього року оголосили лауреатів премії з літератури не тільки за 2019-й, але й за 2018 рік. Як пояснила літературознавиця та критикиня Богдана Романцова, це пов’язане з тим, що попереднього року оголошення лауреата відклали. Так, за 2018 рік премію отримала феміністка, письменниця та поетеса Ольга Токарчук, а за 2019-й – нерукопотисний у літературних колах Петер Гандке.
Нобелівська премія з фізики цього року складається з двох частин. Першу отримав космолог Джеймс Піблз, другу – астрофізик Мішель Майор та астроном Дідьє Кело. Про неї розповів інженер-метролог, популяризатор науки і співорганізатор Mars Society Ukraine Андрій Філатов.
Один із цьогорічних лауреатів, Джеймс Піблз, випустив книгу, на якій виросло кілька поколінь космологів, і встановив, яким саме був Всесвіт із самого початку та як розвивався. Піблз з’ясував: у космосі нас оточує 75% темної енергії, 20% темної матерії й тільки 5% – те, що можна відчути на дотик чи побачити.
Другу частину премії дали за виявлення екзопланети. Мішель Майор і Дідьє Кело пояснюють, що це планета, яка обертається навколо будь-якої зірки (не Сонця). Ви, може, й не знали, але виявити планету, що крутиться навколо зірки, дуже складно. Тому що зірка заливає все своїм світлом. Науковці використали радіосигнал, зрозуміли, якою траєкторією рухається зірка, і виявили біля неї планету 51PegasiВ розміром з Юпітер. Неймовірно, але екзопланета «поламала» всі уявлення про формування й будову галактик.
В економічній галузі Нобелівку розділила група вчених – американець Майкл Кремер, американо-індійський вчений Абхіджит Банерджі і француженка Естер Дюфло, – яка знайшла науково-доказові методи скорочення бідності. Викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов пояснив, чому людині насправді не треба давати ані вудку, ані рибу, а варто продавати сертифікати на купівлю вудок, і розповів, як вчені дійшли цього висновку.
Нобелівку з хімії цього року дали за створення «перезарядного світу» – розробку літій-іонних батарей 97-річному американському вченому Джону Б. Гуденафу, британському хіміку М. Стенлі Віттінгему та японському хіміку Акірі Йосіно.
Кандидат фізико-математичних наук, науковець Дрезденського інституту твердого тіла та досліджень матеріалів Олег Фея впевнений, що сучасний відрізок людської цивілізації можна назвати «літієвим віком».
Відкриття літій-іонної батареї створило цілий ринок. Сьогодні немає жодної людини, у якої б не було ґаджета з нею – від смартфонів, переносних акумуляторів до електрокарів.
Стенлі Віттінгем створив першу батарею 1973 року, шукаючи альтернативу традиційним джерелам енергії. Його літієву батарею можна було заряджати. Єдиним недоліком було те, що через постійну зарядку-розрядку батареї загорялися чи вибухали. Джон Гуденаф запропонував замінити титан у складі батареї на поєднання літію з кобальтом. Матеріал дозволив збільшити напругу батареї. Останнім «пазлом» став графітовий анод, винайдений Акірою Йосіно. Він убезпечив батарею від загоряння й вибухів.
Премію миру цього року отримав прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі. Про це розповів журналіст-міжнародник Іван Яковина.
Свою нагороду Абій Ахмед Алі отримав з формулюванням «за зусилля з досягнення миру та міжнародної співпраці, зокрема за рішучі ініціативи з вирішення прикордонного конфлікту з Ерітреєю». Справа в тому, що країни воювали з 1961-го до 1991 року, але конфлікт на цьому не був вичерпаний. У 1998 році війна почалася з новою силою та продовжувалася до 2000 року.
Країни роками «ділили» спірні землі і знаходилися у стані «ні миру, ні війни». Разом із президентом Еритреї Абій Ахмед Алі розробив принципи мирної згоди, щоб вийти з тупикової ситуації.
Кожного року ми говоримо про Нобелівку в переддень її вручення, пояснюємо складне та наукове простою, зрозумілою мовою. Не пропустіть наступну pre-party та інші науково-популярні івенти від Nobilitet. А для того, щоб більше дізнатися про проєкт, завітайте на сайт.