WWF Україна: Стан прісноводних ресурсів в Україні
перетнув позначку «високий ризик»
Це одне з основних попереджень в оприлюдненому сьогодні Огляді стану довкілля та ризиків для людей і бізнесу 2020 від Всесвітнього фонду природи WWF Україна, засноване на даних WWF Water Risk Filter. Експерти глобальної природоохоронної організації визначають, що ми невпинно втрачаємо доступ до якісної прісної води через зменшення площі природних територій – луків, лісів, боліт, степів, а також втручання у вільну течію річок та зміну клімату. Натомість експерти WWF Україна пропонують негайно ввести заборону на осушення будь-яких природних територій, зупинити проекти, які порушують водно-болотні угіддя і передбачають втручання у вільну течію річок.
Вони також наголошують на необхідності скорочення площі сільськогосподарських територій. «Довгостроковий прогноз щодо зменшення об’ємів прісної води в Україні є настільки загрозливим, що радше замислитися над тим, як скоротити площі орних земель з 50% до 30% території країни» – йдеться в Огляді.
Серед ключових викликів для України, автори Огляду також визначають наступні:
- Імовірність припинення в Україні комерційного рибальства вже до середини століття. В Україні відсутній ефективний контроль за обсягами видобутку риби. Моніторинг стану рибних запасів теж практично відсутній, тому неможливо розробити плани збереження видів та сталого користування рибними запасами.
- Неконтрольоване браконьєрство в Україні набуло форми масового знищення певних видів тварин. Браконьєрство в Україні, зокрема так зване трофейне, є неконтрольованим та безкарним до такої міри, що кількість наприклад ведмедів, вбивство яких заборонено вже понад 10 років, не тільки не зростає, але продовжує скорочуватися – на приблизно вдвічі за останнє десятиліття. Зараз їхня популяція налічує лише близько 200 тварин. Україна не має розуміння реального стану багатьох “червонокнижних” видів в країні та відповідних Національних планів дій з їх збереження.
- Відсутність контролю за використанням хімікатів у сільському господарстві.
Одна з найменш досліджених в Україні проблем але, яка, безсумнівно, має високий рівень впливу на природу та здоров’я людей. Саме з хімізацією сільського господарства пов’язують масову загибель комах-запилювачів, зокрема бджіл, які є ключовим фактором для забезпечення врожаю багатьохсільськогосподарських культур. Надмірне використання хімічних препаратів може негативно впливати і на ґрунти. Експерти WWF Україна закликають до негайного створення національної програми дій з відновлення ґрунту та підтримання його природного стану.
- Необхідність захисту природних лісів України на загальнодержавному рівні. В Україні лісами вкрито близько 15% території, але більш половини з них є «штучними», тобто посадженими людьми. Здебільшого одновидові, вони не стійкі до стихійних лих та хвороб. Через зміну клімату та порушення водного балансу спостерігається масове всихання цих штучних лісів. Особливо це стосується соснових плантацій на Поліссі, та смерекових – у Карпатах. «Аби мати змогу адаптуватися до кліматичних змін та утримати воду, Україна вже у 2020 році має розпочати роботу зі збереження кожного гектара природного лісу та перетворення «вільних» земель і частин сільськогосподарських угідь на багатовидові ліси та природні ландшафти, а також відновлювати ліси на територіях, де вони були раніше».
Першим кроком, на переконання експертів WWF Україна, має бути надання найвищого природоохоронного статусу близько 100 тисяч га найстаріших лісів України – пралісам.
Огляд також надає інформацію про плани WWF в Україні в 2020 році. Серед них:
- Поширення в Україні міжнародного досвіду з відновлення територій та ландшафтів природними способами та реалізація кількох таких проектів. Експертами організації вже визначено понад 20 територій на Поліссі та в Карпатах для відновлення торф’яників, водоутримуючих лісів та знесення старих бар’єрів на річках. Намір WWF Україна – залучити до цих проектів не лише державні органи та громади, а й сільськогосподарські компанії України.
- Лобіювання надання статусу пам’яток природи щонайменше 50 тис га вікових лісів (пралісів) та сприяння розвитку в Україні міжнародного стандарту відповідального лісоуправління (FSC). А також ініціювання зміни до законодавства у сфері лісового господарства.
- Розробка національних планів дій зі збереження та відновлення видів осетрових риб, а також ведмедя та рисі, які стануть складовою частиною національної стратегії збереження рідкісних видів, їх відновлення та управління їх популяціями.