Пандемія коронавірусу стала тригером світової економічної кризи 2020 року. Не дивно, що за таких умов найбільше постраждали туристична та курортна галузі, що пов’язані зі скупченням людей з різних куточків світу. Втрати туристичної галузі України оцінюються Міністерством культури та інформаційної політики у $1,5 млрд.
Чи підтримає держава туристичну та курортну галузі, що в умовах пандемії зазнали фінансового удару? І які перспективи їх розвитку? Про це у своїй колонці PROMAN розповідає наш постійний експерт Андрій Олійник
Світові прогнози
За даними Світової організації торгівлі, 96% туристичних локацій усього світу зазнали значних обмежень. Падіння туристичних потоків може становити 58-78% порівняно з 2019 роком, а авіакомпанії будуть змушені підвищити вартість подорожей в середньому на 43-54% за даними Міжнародної асоціації повітряного транспорту.
Втрати туристичної галузі України оцінюються Міністерством культури та інформаційної політики у $1,5 млрд
За таких умов країни акцентують увагу на внутрішньому туризмі й впроваджують податкові заохочувальні заходи для його підтримки. Суттєва допомога пропонується у всіх найбільших туристичних країнах світу, в ЄС. Також до сприятливої для туристичної та курортної галузей політики долучаються сусіди України за Чорноморським регіоном (Румунія, Болгарія, Туреччина).
Законодавчі зміни
В Україні вже впроваджували законодавчі зміни щодо підтримки платників податків на період COVID-19. Насамперед це Закони № 533-IX та №540-ІХ. Серед новацій, що зменшували зобов’язання платників податків, наступні:
- плата за землю та податок на нерухомість за нежитлові приміщення не нараховуються та не сплачуються з 1 березня по 30 квітня 2020 року (Закон № 533-IX) та з 1 березня по 31 березня 2020 року (Закон № 540-ІХ);
- звільнено від оподаткування ПДВ операції з імпорту лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, необхідних для запобігання COVID-19, з 17 березня 2020 року до останнього дня місяця, в якому завершується карантин (в тому числі).
Недоліками ухвалених законів щодо туристичного та курортного бізнесу можна вважати наступні:
- відсутність диференційованого підходу до платників податків залежно від галузей, що постраждали (наприклад, супермаркети зменшили продажі не так суттєво, як оздоровчі та курортні заклади, що повністю припинили роботу);
- короткий термін надання пільг за умови, що карантин у країні постійно продовжується відповідно до постанов Кабінету Міністрів України;
- недостатність порівняно з отриманими збитками бізнесу;
- суперечливість термінів звільнення від сплати майнових податків у двох Законах. І хоча фіскальні органи вже надали податкову консультацію про звільнення саме за березень, питання звільнення від майнових податків за квітень та коригування зобов’язань все ще залишається відкритим до кінця 2020 року.
Питання звільнення від майнових податків за квітень та коригування зобов’язань все ще залишається відкритим до кінця 2020 року
Закон України № 692-IX 16.06.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” був першим актом, в якому законодавець згадав про туризм. Однак конкретних стимулів, в тому числі податкових, для підтримки туристичного бізнесу він не містить.
Нарешті 15.07.2020 був зареєстрований законопроєкт № 3848 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо заходів стимулювання економіки України”. У ньому пропонується звільнити оздоровчі та туристичні заклади від податків на землю та нерухомість на період карантину, зокрема:
– тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності й за земельні ділянки оздоровчого призначення).
При цьому платники податку на землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнювальну податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання з плати за землю за відповідні місяці;
- тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватній власності (в тому числі ті, які передані в оренду), та які використовуються для надання послуг із тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних та інших туристичних послуг, послуг санаторно-курортного лікування та/або оздоровчо-рекреаційних послуг.
При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнювальну податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за земельним податком за відповідні місяці.
Крок до вирішення проблем
Фактично це перший конкретний крок законодавця до податкової підтримки платників податку у сфері туристичного та оздоровчого бізнесу, який хоча і не вирішує всіх проблем, але підкреслює масштаб збитків саме в цих галузях.
Варто наголосити, що для туристичного та оздоровчого бізнесу необхідним є надання й інших податкових пільг. Це насамперед зменшення ставки ПДВ на операції з туристичних та санаторно-курортних послуг, перегляд або звільнення від сплати туристичного збору.
Остаточні висновки щодо положень про податкову підтримку туристичного та оздоровчого бізнесу потрібно аналізувати, коли Закон набуде чинності
Ухвалення законопроєкту очікується найближчими місяцями від дати реєстрації, тому остаточні висновки щодо його положень про податкову підтримку туристичного та оздоровчого бізнесу потрібно аналізувати, коли Закон набуде чинності.