Здоров’я – одна з найважливіших сфер життя людини, можливо, саме тому її часто використовують як спекулятивний інструмент.
Про популізм, безкоштовну медицину в Україні і розвиток цієї галузі розмовляли з народним депутатом України, членом фракції «Самопоміч», заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я – Сисоєнко Іриною в інтерв’ю для PROMAN Ukraine.
Незважаючи на молодий вік, Ви вже багато встигли. Як Вам все вдається?
— Найважливіше – це багато працювати й дозволяти собі мріяти, ставити високі цілі, робити все для того, аби їх реалізувати. Тільки праця, робота над собою, саморозвиток привели до тих результатів, які я сьогодні маю.
Політична діяльність вимагає багато зусиль і твердості в прийнятті рішень. Як Ви зберігаєте баланс між ролями «жінка» і «політик»?
— Надзвичайно важко. За останні два роки своєї роботи в парламенті я розумію, що частіше використовую чоловічі методи, але намагаюсь зберігати жіночі інструменти. Іноді в роботі з чоловіками, вирішуючи певне питання з політичної сфери, можу застосувати певні жіночі хитрощі й досягнути бажаного. Чоловіки чутливі до проблем, пов’язаних із соціальною сферою, дітьми, здоров’ям: коли по-жіночому розповідаєш про труднощі у сфері охорони здоров’я, удається достукатися до них, досягнути порозуміння й отримати підтримку в тих пропозиціях, з якими я звертаюся.
Ви сказали, що в роботі частіше почали використовувати чоловічі методи. Як саме це проявляється?
— Вибудовуючи стосунки із чоловіками, які досягнули певних посад, потрібно постійно доводити, що ти є розумна. Чоловіки вважають, що мають більше прав, тому щоразу треба краще й краще працювати, старатися й виборювати. Це – боротьба за відстоювання не себе, а інтересів певної категорії людей. Дуже часто уявляю собі, як те, що я зроблю для вирішення питання у сфері моєї діяльності, уплине на здоров’я й життя людей. Це надає мені сил і важелі для боротьби. Особливо те, що стосується питання дітей, бо немає нічого ціннішого, ніж здоров’я й життя дитини. Для мене, як для жінки, саме це стає підставою для роботи 24 години на добу.
Ви завжди розуміли, що станете активною громадською діячкою?
— У дитинстві я мріяла бути лікарем. Для мене важливо, щоб від будь-якої моєї дії людині ставало краще. Я завжди намагалася допомагати своїм близьким, родичам, тваринам, якщо бачила, що вони погано почуваються. В останніх класах школи я почала вигравати олімпіади з правознавства, і мене без особливих іспитів зарахували на юридичний факультет. Зрозуміло, що питання вибору професії в мене відпало і за медичний вуз я вже не думала. Але та дитяча мрія й професія, яку я здобула, адвокатський досвід привели мене до органу законодавчої влади – Верховної Ради України – у Комітет з питань охорони здоров’я. Саме зараз у моєму житті об’єдналися дитяча мрія й професійні можливості. Тепер, як ніколи, я розумію, що зобов’язана бути ефективною на тому місці, на якому я є.
Що Ви хочете змінити у сфері охорони здоров’я України?
— Основним моїм завданням є те, щоб сьогодні громадяни нашої країни могли одержувати медичну допомогу високої якості хоча б на певний перелік медичних послуг за кошти держави. Прагну, щоб гарантований мінімум медичних послуг: екстрена медична допомога, пологи, педіатрія, лікування інфекційних хворіб були доступними для кожної людини й оплачувалися не з її кишені. Завдання номер один – це удосконалення екстреної медичної допомоги. Автомобілі швидкої медичної допомоги мають приїжджати впродовж 10 хвилин, якщо це місто, 20 − у сільській місцевості. Політики дуже часто говорять, що діти – наше майбутнє, але цей вислів має стати стимулом для щоденної роботи кожного чиновника за принципом «візьми й зроби». У форматі децентралізації не тільки МОЗ має займатися цим питанням, а й органи місцевого самоврядування.
Про досягнення поставлених цілей та задач у роботі, про перспективи розвитку медичного туризму в Україні, про розвиток приватної медицини у нашій державі, читайте у розгорнутому матеріалі на сторінках 44-45 PROMAN Ukraine.
Після закінчення офіційної частини розмови, ми попросили Ірину розповісти про свої життєві постулати, та завершити фрази:
– Я ніколи не…
зраджу своїм принципам, цінностям, переконанням.
– Я завжди…
боролася й буду боротися за справедливість, добро, краще життя з питань охорони здоров’я, медичної допомоги громадянам нашої держави.
– Я залюбки…
підтримую будь-яку добру ініціативу кожного чиновника, представника будь-якої політичної сили, направленої на добро у сфері охороні здоров’я.