17 червня представники профільних міністерств та IT-компаній вперше з початку карантину зустрілися офлайн. «Зустріч на високому рівні» організувала Європейська асоціація програмної інженерії. Поговорили про просування IT-бренда України у світі та інші складнощі у галузі.
Нижче — 9 проблем, що заважають українській IT-сфері та бізнесу загалом стати важливими гравцями на світовому ринку.
Відсутність комунікацій між собою
В Україні не існує справді масштабної організації, яка б об’єднувала IT-компанії та лобіювала їхні інтереси на рівні влади. Співпраця та комунікації у IT-секторі потрібні і для того, щоб виконувати масштабні проєкти для європейського та американського ринку.
Наприклад, лише одиниці українських айті-компаній можуть самотужки впоратись з проєктом, де потрібно залучити відразу 200-300 розробників. Об’єднавшись, можна втілювати такі проєкти разом.
«Зараз українська IT-спільнота дуже розрізнена. На ринку 250 тисяч айті-фахівців, але кожна компанія щоразу «винаходить велосипед» всередині себе. Ми хочемо об’єднати малий та середній бізнес, що працює в IT-сфері, щоб ефективно комунікувати з органами державної влади та вирішувати проблемні питання», — говорить засновник Європейської асоціації програмної інженерії Владислав Савченко.
За його словами, треба зробити так, щоб українські IT-компанії могли не тільки продавати години роботи своїх програмістів на Захід, а й створювати продуктові рішення та робити внесок в IT-індустрію всього світу.
Не вистачає ініціативи у співпраці з владою
У IT-компаніях не вірять, що співпраця з владою може щось їм дати. Є поширена думка: головне, що може зробити влада — це просто не чіпати бізнес. Тому розробники тримаються осторонь будь-яких об’єднань, рад і зустрічей. Проте є багато проблем, які можна вирішити тільки на законодавчому рівні.
«21 травня ми перезапустили раду експортерів та інвесторів при міністерстві закордонних справ. До ради увійшли на 80% більше різних компаній, ніж в попередньому складі, але на жаль, представників IT-секрету там майже немає, — говорить радниця міністра іноземних справ Олександра Василенко. — У всьому світі Україна асоціюється з аграрним сектором, але ми хочемо це змінити. Навіть в аграрному секторі є місце для інновацій. Ми можемо розробляти та експортувати технології і заробляти на цьому кошти. Наразі набір в раду не закритий, і будь-яка компанія може приєднатися, якщо подасть заявку. Тож чекаємо представників IT-компаній».
Недосконале законодавство
Україні не вистачає законодавчої бази для лобіювання бізнесу за кордоном. Щоб ефективно просувати українські компанії на іноземних ринках, доводиться вигадувати нові інструменти.
«Наприклад, недавно компанія Ufuture звернулась до МЗС з проханням її сконтактувати з певними бізнес-компаніями в Норвегії, — говорить Олександра Василенко. — Це дуже проста задача, але ми не можемо її виконати, бо я не маю права давати таку вказівку послу. Доводиться якось викручуватись і діяти більш узагальнено».
Високі податки
В Україні дуже високі податки на працю — 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 22% єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це змушує IT-компанії працювати зі своїми співробітниками через ФОП.
Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков розповів, що зараз у міністерстві працюють над проектом Дія City. Це віртуальна економічна зона, яка об’єднає IT-бізнеси по всій країні.
«Вона передбачає лібертарізацію трудового законодавства, — говорить Олександр Борняков. — Ми пропонуємо знизити ЄСВ до 2%, а ПДФО до 5%. Проте ми стикнулись, що це може призвести до несправедливої системи нарахування пенсій. Тому ідея ще знаходиться в процесі обговорення».
Криптовалюти поза законом
Зараз в українському законодавстві немає такого поняття, як «криптовалюта». Тому усі операції з віртуальними грошима відбуваються за межами законодавства. Хоча у світі є приклади, коли така валюта узаконена.
Втім Олександр Борняков розповів, що у міністерстві вже підготували законопроект щодо узаконення криптовалют. Над цим працювали 5 місяців. Проект вже зареєстрували під номером 3737.
Читайте по теме: Минцифры запускает бесплатную школу для предпринимателей
«Ми не визначаємо криптовалюти як гроші. За нашою концепцією, це віртуальний актив, своєрідне майно, на кшталт золота. Не можу сказати, коли Верховна рада почне розглядати цей законопроект, але сподіваюсь, що до кінця року закон буде прийнятий», — розповів Олександр Борняков.
Зайві документи та бюрократія
Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Дмитро Романович говорить: одна з проблем, яка є у міністерства — не всі документи для бізнесу законодавство дозволяє підписувати онлайн. Наприклад, певні дозволи мають надаватись у паперовому вигляді. Щоб перевести їх в цифровий формат, потрібні зміни до законодавства.
«Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати регулювання в сфері бізнесу. Є багато бюрократичних процедур та документів, які заважають бізнесу і яких можна позбавитись, — говорить Дмитро Романович. — Також ми готуємо законопроект, який би дозволив виробникам техніки та магазинам оформлювати гарантійні талони без використання паперу».
У сучасному законодавстві немає навіть багатьох термінів, які в IT-сфері вже стали традиційними. Наприклад, «стартап» та «акселератор».
«Потрібно виробити термінологію та закріпити її на законодавчому рівні. Це дозволило б державі надавати підтримку IT-бізнесу та працювати з міжнародними донорами», — розповів Дмитро Романович.
Неможливість гарантувати замовникам захист даних
Фінансова директорка компанії S-PRO Олена Ізрайлевич переконана: що українське законодавство не дозволяє IT-компаніям гарантувати захист даних при роботі з іноземними замовниками.
«Інколи замовники серйозних проектів вимагають підписати документ про нерозголошення інформації (NDA) ще на етапі співбесіди співробітників в їхні проєкти. За українським законодавством, штраф за розголошення інформації в такому разі залежить від розміру зарплати співробітника. Якщо ми врешті не візьмемо цю людину на роботу, не буде ніякої суми штрафу. А значить його документ не матиме ніякої сили», — розповідає Олена Ізрайлевич.
Більше того, у кодексі законів про працю вказаний список спеціалістів, які можуть бути притягнуті до відповідальності через розголошення секретної інформації. В цьому переліку немає жодного IT-спеціаліста.
«Через це ми не маємо можливості захищати комерційну таємницю клієнта. У нас бували випадки, коли перед початком роботи нас перевіряла аудиторська компанія, найнята замовником, і вона не рекомендувала йому з нами працювати саме тому, що українське законодавство не гарантує безпеку інформації», — розповіла Олена Ізрайлевич.
Реєстрація торговельної марки триває більше року
Керуючий партнер адвокатського об’єднання Єлизавета Асатрян підняла проблему реєстрації Торговельної марки. Наразі в Україні цей процес займає більше року.
«Один мій клієнт більше 10 років працював на ринку. Він подав заяву на реєстрацію своєї Торговельної марки. Але поки процедура тривала, хтось зареєстрував сайт з аналогічною назвою та назвав себе філіалом цієї компанії на певній території. Мій клієнт подав заявку в Google, щоб недобросовісного конкурента заблокували та надав цілий пакет документів. Але йому відмовили через те, що він ще не отримав Свідоцтво про реєстрацію торгової марки. В Європі такий процес займає максимум півроку, а буває і швидше», — розповіла Єлизавета Асатрян.
Корупційний імідж України
Владислав Савченко, який очолює Європейську асоціацію програмної інженерії, впевнений — наразі Україна має славу країни, у якій дешева робоча сила. Це потрібно змінити.
Одна з серйозних проблем української IT-сфери — те, що світові фінансові центри не хочуть працювати з Україною. У світі сформувалось ставлення до нашої держави, як до висококорумпованої та ненадійної.
«Моя компанія стикнулась з цією проблемою, коли ми хотіли відкрити рахунок в Лондонському банку, — розповідає Савченко. — Довелось користуватись послугами адвокатів, які все таки спромоглись відкрити нам два рахунки. Але це коштувало часу та великих зусиль. У нас є проблеми з брендом України у світі. Чисто через юридичні перепони замовники обирають європейських виконавців — з Польщі, Румунії, Словакії. Вирішивши це питання, ми побачимо, що грошовий потік в Україну збільшиться».
Напомним, Украина и Австрия подписали антиофшорный документ.
