2017-й рік став для студента київського Фінансово-правового ліцею Георгія Солодко знаковим: хлопець вступив відразу в 10 вузів США. Досягти такого успіху і показати результати краще, ніж 99% американських абітурієнтів, Георгію допомогла не тільки хороша успішність, а й активна життєва позиція в тандемі з чітко виробленою стратегією. Вибираючи між декількома топовими заокеанськими університетами, хлопець вирішив вчитися в одному з вузів Ліги плюща — Гарварді. Солодко — єдиний українець на всьому курсі бакалаврату університету, а студентську лаву ділить з дочкою екс-президента США Малією Обамою.

Ще в шкільному віці Георгій твердо вирішив, що хоче вчитися за кордоном. Хлопець займався волонтерськими проектами, позашкільною діяльністю, показував відмінні результати в навчанні і був упевнений, що немає нічого неможливого, і Америка не так далека, як здається на перший погляд. Старання себе виправдали — навесні минулого року Солодко отримав пропозиції відразу від 10 американських вузів і став рекорсдсменом вступної кампанії в США. Гарвард, Стенфорд, Дартмут, Північно-Східний, Колумбійський, Колгейтскій, Бостонський університети, університети Вандербільта і Тафтса, а також коледж Вассара — всі ці навчальні заклади хотіли бачити українця в числі своїх студентів. Георгій вибрав Гарвард і отримав грант від університету в розмірі $ 300 тис. Ця сума покриє витрати на всі чотири роки навчання, житло та харчування.

У вересні 2017 го у юного киянина почалася повноцінна заокеанська студентське життя — з нічними відвідинами бібліотек, вечірками і божевільним графіком життя. Proman Ukraine зв’язався з Георгієм і дізнався, що потрібно зробити, щоб вступити в топові американські університети і як полегшити цей шлях. Георгій розповів про тонкощі аплікаційного процесу, життя і навчання в США, а також розвіяв міфи щодо недоступності американської освіти. Але про все по порядку.

ЧОМУ АМЕРИКА?

Будучи учнем сьомого класу, до мене прийшло розуміння, що хочеться побачити світ, освоїти нові культури, вивчити нові мови, здобути освіту за кордоном і пожити в іншій країні. Спочатку замислювався про Англію. Мені імпонує стиль і формат навчання в цій країні. Але незабаром зрозумів, що вступити в англійський вуз проблематично — потрібно закінчувати спеціальні курси і здавати іспити не дистанційно, а тільки в англійських школах.

Тоді почав замислюватися про США, досліджувати всю необхідну інформацію. Перше, що кинулося в очі, — це ціни на навчання: найдешевше освіту в Штатах обходиться студенту та його сім’ї мінімум в S40 тис на рік. Сума, безумовно, значна. Але після знайомства з центром EducationUSA я зрозумів, що навчання в Америці набагато доступніше, ніж це здається на перший погляд. У цьому центрі надають всю необхідну інформацію щодо навчання в Штатах, розповідають про тонкощі аплікаційного процесу і про те, як іноземці можуть отримати гранти на навчання.

НЕОБХІДНИЙ БАЗИС

Перше, що потрібно для вступу в топові американські вузи, — це високий середній бал абітурієнта. Він повинен бути не нижче 11,7-11,8 балів за 12-бальною шкалою. Багато хто вважає, що оцінки — це не важливо, що вони не відображають реальний рівень знань і за великим рахунком нічого не значать. Але це не так. Із середнім балом в 6,0 вам не стати студентом Гарварда.

Крім гарної успішності, потрібно мати в своєму активі заняття позашкільною діяльністю. Можна бути волонтером, брати участь в клубі дебатів або, наприклад, клубі іноземних мов. Якщо таких клубів на базі школи немає, їх можна з легкістю створити.

Крім того, необхідно надати академічні рекомендації від вчителів, в яких вони розповідають про успіхи свого підопічного, його захоплення, життєвої позиції, успішності, доброзичливості, лідерські якості. Причому сухої теорії буде мало: розкривати особистість учня потрібно на конкретних прикладах.

АЛГОРИТМ НАДХОДЖЕННЯ: ЩО РОБИТИ І СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ?

Після того, як абітурієнт обзавівся рекомендаційними листами, йому потрібно переходити на наступний щабель вступної кампанії. Це здача SAT — головного іспиту, який є обов’язковим для кожного абітурієнта, хто вступає до ВНЗ США. Даний іспит комплексний: він містить різнопланові завдання — від читання англійською мовою до завдань з математики та написання есе. Чим вище бал, отриманий за цей іспит, тим, відповідно, більше шансів на вступ.

Крім того, всі абітурієнти здають тести SAT Subject. Ці тести — своєрідне доповнення до головного іспиту, але містять завдання тільки з одного певного предмета. Своєрідний прототип нашого ЗНО (Зовнішнє незалежне оцінювання, — Прим. Авт.).

Іноземці додатково здають TOEFL — тест на підтвердження знання англійської мови, результати якого самостійно відправляють в обрані американські вузи.

Як тести, так і іспит можна здати в Києві. В українській столиці є кілька локацій, які дозволяють це зробити. Така можливість є також у Харкові та Львові.

Складання іспиту обходиться абітурієнту і його сім’ї близько ста доларів. Крім того, необхідно платити за відправку своїх результатів в університети. Кожна така відправка коштує близько 15-20 доларів.

Дану задачу може істотно полегшити спеціальна платформа College Board — це портал, на якому реєструється абітурієнт, щоб записатися на здачу SAT і відправити необхідні фінансові документи з результатами іспиту в університет.

ПРО аплікаційну ПІДГОТОВКУ ТА складності

Вся процедура вступної кампанії — починаючи з підготовки і закінчуючи здачею іспиту і тестів — зайняла близько року. Близько трьох місяців я готувалася до тестів. Вони досить складні, особливо для тих абітурієнтів, які не є носіями мови.

Особливістю вступу до американських вузів є необхідність написання вступного есе. Тут на допомогу абітурієнтам прийде спеціальний сайт Common Application. Це головна веб-сторінка, на якій кожен аплікант повинен створити обліковий запис, заповнити необхідні форми і, власне, написати есе. З огляду на, що теми творів для кожного вузу різні, тимчасові витрати на написання есе були значними.

Але найскладнішим в аплікаційній кампанії виявився пошук балансу між основним навчанням, підготовкою до вступних іспитів та особистим життям. Коли все — шкільна робота з її тестами, контрольними і майбутнім ЗНО, вступна підготовка — йдуть паралельно, дуже складно не зійти з розуму. Багато ламаються на цьому шляху, не можуть правильно спланувати час, витримати психологічне навантаження і втому.

«Я подавав документи в 20 американських вузів, отримав пропозицію від 10 з них. Довго вибирав між Стенфордом і Гарвардом»

ПРО ВИБІР ВУЗУ

Я подавав документи в 20 американських вузів, отримав пропозицію від 10 з них. Довго вибирав між Стенфордом і Гарвардом, враховував навіть особливості погодних умов в Каліфорнії і штаті Массачусетс.

Заглибившись в деталі, я зрозумів, що Стенфорд — це університет здебільшого для майбутніх інженерів, техніків, фізиків. У свою чергу, Гарвард «сильний» в економічних спеціальностях. Крім того, цей вуз складається в Лізі Плюща (Асоціація восьми найстаріших університетів Америки, — Прим. Авт.), Стиль і підхід до утворення якої мені завжди імпонував.

Студенти університетів Ліги Плюща, крім загального освітнього процесу, отримують ряд додаткових бонусів — це і знайомства зі студентами інших престижних вузів Ліги, і відвідування різноманітних конференцій, форумів, семінарів.

Читайте по темі:
«Глухий людина може все»: як нечуючих 19-річний хлопець з Києва підкорює модельний бізнес

Про ФІНАНСАХ І НАЯВНОМУ ОСВІТИ

Отриманий грант від Гарвардського університету покриває витрати на 4 роки навчання, житло та харчування. Підручники я купую самостійно. Покупку авіаквитків і витрати на участь в конференціях, теж оплачую сам.

Щорічно студент і його сім’я повинні заповнювати певні фінансові форми. У цих документах вказується, скільки коштів сім’я витрачає на харчування та одяг, яка частина доходів іде на оплату податків та інше. Крім того, проводиться своєрідний фінансовий моніторинг в динаміці: університет дивиться, в який бік за рік змінився дохід сім’ї. Якщо він істотно виріс і сім’я може покривати частину витрат на освіту самостійно, університет може «урізати» розмір фінансування.

«Будь-який випускник з української глибинки, якщо він показує хорошу успішність, наполегливий і має активну життєву позицію, може поповнити ряди студентів того ж Гарварду або Єльського університет»

Зміна фінансових умов можливо і в зворотний бік: на сайті College Board кожен абітурієнт, який потребує фінансової допомоги від вузу, може заповнити профіль CSS Profile і відправити цю інформацію в університет.

Зв’язки між фінансовим становищем сім’ї абітурієнта і його можливістю стати студентом топового американського вузу немає. У всякому разі, це стосується Гарвардського і ще кількох відомих університетів США.

Будь-випускник з української глибинки, якщо він показує хорошу успішність, наполегливий і має активну життєву позицію, може поповнити ряди студентів того ж Гарварду або Єльського університету. Ці вузи покривають 100% витрат на навчання, але тільки в разі, якщо річний дохід сім’ї абітурієнта становить менш $ 65 тис.об УСПІХ, СТРАТЕГІЇ І синдромі ВІДМІННИКА

За моїми спостереженнями, багато відмінники дуже переживають через оцінки, в наслідок чого втрачають зв’язок з реальністю. Оцінки — це важливо, але найголовніше — це засвоїти матеріал. Не потрібно боятися проявити себе, свої лідерські якості, ділитися власною думкою з оточуючими, відстоювати свою позицію. Тоді «синдром відмінника» буде спрямований в правильне русло, а не на те, щоб вивчити все на світі і стати в кінцевому підсумку хорошим виконавцем. «Виконавців» в університети Ліги Плюща не беруть.

«Думаю, що кожен український абітурієнт апріорі має родзинку, і полягає вона в тому, що він — українець»

Досягти успіху і вступити відразу в кілька топових американських вузів мені допомогло структурування процесу надходження. Спілкуючись з багатьма хлопцями, бачу, що у них в голові присутня хаос, а чітка схема дій та розподілу власного часу — відсутній. Вся інформація повинна бути систематизована, кожна дія у вступній кампанії — продумано наперед.

Думаю, що кожен український абітурієнт апріорі має родзинку, і полягає вона в тому, що він — українець. Топовим американським університетам важливо мати серед студентів інтернаціональне співтовариство, і чим більше представників різних країн навчається у вузі — тим для нього краще.

ЖИТТЯ І РОБОТА В США

Всі студенти живуть в гуртожитках, які у американців називаються кампусами. Перед тим, як студент заселяється в кампус, він повинен заповнити певну форму і вказати, наскільки він акуратний в побуті, яку музику любить, ніж за краще займатися у вільний від навчання час. Це робиться для того, щоб студент отримав відповідних його інтересам сусідів.

«В цілому життя в США можна описати одним словом -« швидко ». Всі спізнюються, кудись біжать, п’ють каву, у всіх божевільний ритм життя, але при цьому все оптимістичні і щасливі»

У кампусах студенти, як правило, живуть вчотирьох. При цьому трьох людей підбирають відповідно до їх побутовими звичками і життєвими інтересами, а четвертого поміщають в цю «середу», щоб подивитися, чи здатний він адаптуватися в стресових ситуаціях. Такий підхід, на мою думку, дуже цікавий і корисний, він робить студентів розумнішими, виробляє у них стійкість.

До речі, проживання в кампусі — обов’язкова вимога для всіх, навіть для самих багатих і впливових людей. Наприклад, моя однокурсниця Малія Обама (дочка екс-президента США, — Прим. Авт.) Теж живе в кампусі.
Взагалі в Гарварді надзвичайно цікаво жити: тут можна зустріти будь-якого відомого людини — від Берні Сандерса до Ріанни.

В цілому життя в США можна описати одним словом — «швидко». Всі спізнюються, кудись біжать, п’ють каву, у всіх божевільний ритм життя, але при цьому все оптимістичні і щасливі.

Законодавство США дозволяє поєднувати навчальний процес і роботу. Але тижневе кількість робочих годин іноземних студентів строго лімітований. Під час першого навчального семестру я не працював, але з наступного планую почати. Буду працювати в якості помічника професора по дослідженню і отримувати за це близько 12-15 доларів за годину.

«У Гарварді надзвичайно цікаво жити: тут можна зустріти будь-якого відомого людини — від Берні Сандерса до Ріанни»

РАДОСТІ СТУДЕНТСТВА

Позашкільні університетські організації і клуби — невід’ємна частина студентського життя. У лютому, наприклад, буде Венеціанський бал. Цей захід організовиваетарвардскій університет, щоб студенти, крім навчального процесу, мали можливість насолоджуватися життям.

Класичні американські вечірки теж мають місце бути. Здебільшого це відбувається у вихідні дні і за умови, що майбутня навчальна тиждень не буде завантаженою. Студенти, як правило, збираються в кімнатах гуртожитків для першокурсників або старшокурсників.

ТОНКОЩІ ОСВІТНЬОГО «МЕНТАЛІТЕТУ» У США

Освітня система в Гарварді побудована таким чином, що на все є лише один шанс. Немає ніяких перездач і жоден викладач не повірить, що ви не виконали завдання, тому що ваша собака з’їв підручник.

Потурання можливі лише у виняткових випадках, коли студент, наприклад, мав проблеми зі здоров’ям.

Велика частина відповідальності за отримання знань віддана на відкуп студентам: 80% всього матеріалу відведено на самостійну підготовку і лише 20% — на відвідування лекцій і класів.

«Все курсові роботи студенти пишуть самі. За плагіат можуть відсторонити від навчання або взагалі виключити з університету. Грубо кажучи, для написання реферату на 10 сторінок потрібно вивчити 28 книг »

Всі курсові роботи студенти пишуть самі. За плагіат можуть відсторонити від навчання або взагалі виключити з університету. Грубо кажучи, для написання реферату на 10 сторінок потрібно вивчити 28 книг. Просте натиснення кнопок на клавіатурі «копіювати — вставити», як часто роблять українські студенти, не пройде.

З огляду на такий підхід, одним з найпопулярніших місць в нашому містечку є студентська бібліотека. Одного разу я зайшов до бібліотеки в 4 ранку (через різницю в часі між Києвом і Кембриджем спочатку було непросто вибудувати режим дня і налагодити сон) і побачив, що вільних місць немає. Це мене дуже здивувало. Але пізніше я зрозумів, що явище, коли вночі в студентській бібліотеці яблуку ніде впасти, — цілком нормальне.

Про МІНУСИ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Вважаю, що в початковій і середній школі повинна бути певна обов’язкова освітня програма. Але в старших класах учням слід надати свободу вибору. Адже багато хто з них вже знають, чим хочуть займатися далі.

Що ж відбувається натомість? Діти вчать все, а в результаті не знають нічого. Це не той стиль і формат освіти, до якого слід прагнути. Це шлях в нікуди. Оскільки в учнів відсутня мотивація відвідувати нецікаві для них заняття.
Крім того, потрібно позбавлятися від менталітету списування. Такі слова як «шпори» і «скачати» повинні йти з наших думок і лексикону.

Про ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ, ЦІЛІ ТА амбіції

Початковий досвід роботи, звичайно ж, хотілося б отримати в США. Інакше в чому сенс здобувати освіту в Америці, а потім повертатися в Україну — країну, де все працює «не так, як у людей»? Я б хотів подивитися, як працюють компанії, які досягли успіху на своєму ринку.

З огляду на, що багато американських компаній мають філії в Україні, не виключено, що я повернуся в країну і буду працювати в одному з них.

Крім того, мене звуть назад певні волонтерські плани. По поверненню в Україну я б хотів допомагати дітям-сиротам. Вважаю, що умови, в яких живуть такі діти, нелюдяність.

Якщо говорити про довгострокові перспективи, то хотілося б керувати своєю компанією. Але швидкість життя і змін в США настільки висока, що зараз складно говорити, чим займатимуся через 5-7 або 10 років.

ПОРАДИ АБІТУРІЄНТАМ ВІД ГЕОРГІЯ СОЛОДКО

Дізнатися, що я є єдиним українцем на всьому курсі бакалаврату в Гарварді, було сумно і прикро. Мені б хотілося, щоб більша кількість українців відкривало для себе нові країни і нові горизонти, а потім поверталося в країну і працювало над її розвитком. Щоб Україна була прикладом, а не антиприкладом для інших держав. «У своїх цілях слід завжди бути максималістом, але ніколи не втрачати зв’язок з реальністю«

Майбутнім абітурієнтам я б порадив, по-перше, почати весь процес з відвідування офісу EducationUSA. По-друге, вивчити необхідну інформацію на офіційних англомовних ресурсах. По-третє, створити обліковий запис на сайті Common Application, вибрати кілька університетів, дізнатися, який тип есе потрібно написати під час вступу. По-четверте, вибудувати своєрідний особистий графік, щоб не довелося потім все робити в останній момент.

Аплікантам з України ні в якому разі не потрібно: боятися пробувати свої сили і слухати людей, які не вірять в успіх і кажуть, що нічого не вийде. У своїх цілях слід завжди бути максималістом, але ніколи не втрачати зв’язок з реальністю. Багато хто думає, що Америка — це нереально … Але вона не така далека, як здається на перший погляд!