Connect with us

Образование

Ні краплі алкоголю та брехні. Секрети сили українських козаків

Опубликовано

,

В українських козаків є справжні фанати по всьому світу. «Це ж ваші самураї!»  — захоплено розповідав японець, якому нарешті довелося побувати на Запорізькій Січі.  Так, вони набагато крутіші ніж латиноамериканські мачо, а подекуди навіть ніж середньовічні рицарі.

Про найцікавіші факти з життя українських козаків, їх винаходи, які заслуговують на подяку всього світу та секрети сили та здоров’я Proman Ukraine розповів наказний Верховний Отаман Українського козацтва Віталій Опанащук.

Українська нація: невідомі факти, легенди й винаходи

Свою безперервну спадковість українська нація веде не одну, не дві, і навіть не три тисячі років, а набагато більше. У кінці 80-х років XIX ст. відомий професор Імператорської академії наук Олександр Потебня захищав у Берліні докторську дисертацію з української філології. Ця подія мала світове значення. Так от, професор озвучив сенсаційний факт, згідно якого витокам сучасної української мови — не менше 40 тисяч років. Для порівняння – одному з семи чудес світу, єгипетським пірамідам, усього 4 тисячі років. Дотепер жоден науковець навіть не намагався спростувати твердження Потебні, адже воно відповідає дійсності. Більше того, саме праукраїнська нація винайшла колесо і плуг, чим взагалі змінила хід історії людства. Саме наші пращури приручили коня і навчили цьому інших народів. Ми нащадки перших землеробів, що запровадили вирощування злакових культур та використовували для вживання у їжу їх плоди.

«Те, що ми знаємо про козаків, — легенди, які на 90% не відповідають дійсності. Усе набагато простіше, і в той же час – набагато потужніше»

У той же час, козацька доба України – маловідоме явище. Адже здебільшого те, що ми знаємо про козаків, — легенди, які на 90% не відповідають дійсності. Усе набагато простіше, і в той же час – набагато потужніше. Українське козацтво – не якась особлива етнічна група і жодним чином не окрема нація. Такі твердження теж мали місце в історії, однак вони насаджувалися нам ззовні аби приховати, спотворити, принизити або й знищити правду про козацтво, щоб збіднити українську націю. Насправді ж, українське козацтво — це активний прошарок суспільства, створений праукраїнською нацією, а самі козаки –українці, які завжди були здатними і спроможними захистити себе, власну сім’ю, населений пункт і, нарешті, – всю свою землю. Уже в XIV столітті козацтво стало бездоганно організованою воєнізованою структурою, яка потужно діяла, постійно удосконалювалась у своїй галузі.

Читайте по темі:
Иван Сирко — украинец, не проигравший ни одного боя

Яскравим прикладом бойової зрілості є битва війська Великого князівства Русько-Литовсько-Жемайтійського проти Золотої Орди, що відбулася на Синіх Водах (1362 рік, — Авт.). У цьому змаганні блискавичної перемоги здобули «черкеси» (така назва значиться в історичних документах, це і були «предтечі» козаків), не зважаючи, що на той час військо суперника вважалося найкращим у світі.

Козаки щоденно тренувалися, аби бути кращими за ворога. Козацька пластунська розвідка була найкращою у світі; саме українські козаки вперше застосували у військових діях підводний човен, аби непомітно пройти до турецької фортеці Синоп під натягнутими ланцями, (що унеможливлювали прохід до фортеці суден), після чого здобули перемогу у битві. Саме козаки першими поставили на воза гармату, створивши таким чином рухому артилерію; застосували для оборони рухомі фортеці: поставлені колом та з’єднані укріплені вози, до яких не міг підступитися ворог. Козаки першими застосували багатоствольні гармати, що унеможливлювало швидкі контратаки з боку суперника.

Козаки та європейська кавова культура

А чи знаєте ви, що саме український козак створив першу в Європі кав’ярню, призвичаївши таким чином європейців до кави. Так, у часи славного кошового отамана Війська Запорозького Івана Сірка жив козак — Юрко Кульчицький. Родом він з міста Самбора, звідки походив і гетьман Петро Сагайдачний. Під час одного з військових походів запорожців Юрко потрапив у полон до турків, де близько двох років змушений був виконувати тяжкі роботи в’язня, веслував на галерах. Та в неволі козак досконало відточив турецьку мову. Незабаром Кульчицькому вдалося втекти з полону і він подався до Європи. Саме в цей час багатотисячне турецьке військо щільно оточило місто Відень, столицю Австрійської імперії, облога тривала довгий час. Знесилені люди помирали від інфекцій та голоду (1683 рік, — Авт.).

Єдиним порятунком для австрійців могла бути лише примарна можливість отримати допомогу ззовні. Людиною, яка дійсно врятувала місто, став Юрко Кульчицький. Бездоганно володіючи мовою ворога, достеменно знаючи його звичаї і традиції, він проник до турецької облоги, де тихо «приголубив» одного з турків, щоб скористатися його одягом. А далі, йому вдалося зустрітися із зажуреним імператором і вселити в нього промінець надії на визволення. Юрій пообіцяв привести під стіни Відня запорожців під проводом Івана Сірка. Через кілька діб на світанку турецьку облогу блискавично знесли козацькі полки, та так, що турки не встигли не те, що приготуватися до бою, а, навіть, проснутися. Завдяки цьому вчинку восени 1683 року облогу Відня було знято.

«Саме завдяки винахідливому і наполегливому характеру українського козака зявилася кава по-віденськи, яка й дола початок європейській кавовій культурі»

У якості трофею Юрко Кульчицький побажав отримати мішки з кавовими зернами з турецького стану. Він ще не знав, як ефективно запропонувати австрійцям каву, якої ті ніколи не коштували, і взагалі не знали цього напою. Запровадження нової справи, м’яко кажучи, давало збої — напій не подобався людям, оскільки був гірким на смак. Юрій спробував додати до кави трохи цукру, потім — молока, і «кавовий процес» Кульцицького зрушив та почав стрімко набирати обертів. Саме завдяки винахідливому і наполегливому характеру українського козака з’явилася кава по-віденськи, яка й дола початок європейській кавовій культурі. А Юрій Кульчицький отримав статус почесного громадянина міста Відень.

Феномен українського козацтва

На Запорозькій Січі кожен козак володів не менше як чотирма мовами. Козаки знали турецьку, татарську, польську, московську. А гетьман Богдан Хмельницький, що залишив по собі помітний слід в українській історії, вільно читав, писав та розмовляв шістьома мовами. І це не було дивиною в козацькому середовищі.

«Козацькі характерники робили хірургічні операції, які дотепер дивують та збивають з пантелику розуміння сучасних хірургів»

Козаки дотримувалися давніх звичаїв пращурів та майстерно запроваджували їх у військову справу. Так, приміром, козацькі характерники робили хірургічні операції, які дотепер дивують та збивають з пантелику розуміння сучасних хірургів. Українські козаки не вживали алкоголю — ні у військовий час, ні в мирний – ніколи. Козацькі підрозділи зазвичай вигравали бої проти значно переважаючих сил суперника.

Чим пояснити феномен козацтва? Немає ніякого дива. Козацтво – активний і дієвий прошарок української нації, носій її звичаїв і традицій. Давню мудрість рідного народу було спрямовано на якість ведення бойових дій, задля захисту Батьківщини. По-перше, як і волхви, козаки-характерники володіли рівнем цілісної людини, коли свідомість і підсвідомість діють як одне ціле. Підсвідомості властиво відтворювати кожну мить минулого й передбачати майбутнє. Козаки опановували тонкощі світоглядної науки й накопичували протягом життя відповідний досвід, тому знали і вміли більше ніж інші люди.

«По-друге, козаки знали кілька премудростей, які допомагали їм відновлювати життєву енергію та піклуватися про власне здоров’я»

По-друге, козаки знали кілька премудростей, які допомагали їм відновлювати життєву енергію та піклуватися про власне здоров’я. Наприклад, на шиї козака, за необхідності, висіло невеличке намисто із сухих ягід любки дволистої. Це надзвичайно енергетична рослина, яка росла на багатьох територіях України. Одна висушена ягідка забезпечує добову потребу у їжі і воді для життєдіяльності людини. Тварині, приміром коню, потрібно трохи більше – дві ягідки на добу. Козаки ніколи не палили тютюну. Їх очеретяні, або глиняні носогрійки, які візуально нагадували люльки, виконували роль інгалятора. В порожнину такого інгалятора набивалися цілющі трави, які лікували, скажемо нежить. Такі «премудрості» були особливо актуальними перед боєм, оскільки козацька «трубка» надавала дуже швидкого і цілющого оздоровчого ефекту.

«Козацькі перемоги, як і футбольні, випадковостей не передбачають: гарні результати свідчать про наполегливу працю, дисципліну, злагодженість дій у команді, правильно обрану тактику і стратегію, чіткий розрахунок»

По-третє, козаки відмінно володіли тактикою та стратегією ведення бою. Тут можна провести аналогію з футболом. Погодьтеся, навряд чи сьогодні може зібратися ватага хлопців, які вже завтра переможуть потужну європейську команду – приміром, мюнхенську «Баварію». Для того щоб стати переможцем Чемпіонату Європи з футболу, команді потрібен не один рік щоб зігратися, а, можливо, і десяток років. Козацькі перемоги, як і футбольні, випадковостей не передбачають: гарні результати свідчать про наполегливу працю, дисципліну, злагодженість дій у команді, правильно обрану тактику і стратегію, чіткий розрахунок.

До речі, перед боєм кожен козак отримував психологічне налаштування, а після військової сутички з ворогом — психологічне розвантаження.

Філософія справжніх чоловіків: ні краплі алкоголю та брехні

Алкоголь – це технологія, яка зупиняє співпрацю лівої і правої півкуль мозку людини. Іншими словами, алкоголь створює залізобетонну стіну між свідомістю і підсвідомістю, зупиняє природні можливості людини. Ми вже багато втратили завдяки шкідливим звичкам. Наприклад, не пам’ятаємо снів, які зазвичай є віщими, попереджують про небезпеку, про важливі рішення.

За часів правління Великого князя київського Володимира греки вперше завезли суднами по Дніпру до стін Києва багато амфор з вином, мудреці порадили киянам вилити це пійло в річку, що і було зроблено.

«Справжні чоловіки й алкоголь – якості не сумісні. Справжні чоловіки спиртного не вживають. Побачити на териториії Запорозької Січі козака напідпитку було б нереальною подією»

Справжні чоловіки й алкоголь – якості не сумісні. Справжні чоловіки спиртного не вживають. Побачити на териториії Запорозької Січі козака напідпитку було б нереальною подією. Це все одно, що хтось зараз демонстративно їв би тарганів, і цим хизувався. На Січі панувала жорстка дисципліна. Тому козака, що перебував би у неприглядному стані, під впливом алкоголю, мабуть просто «стукнули» б веслом.

Крім того, в українській нації не допускалося такого явища як брехня. Брехати не можна навіть самому собі. Брехня – це криве дзеркало, що спотворює істину, це бар’єр між людською свідомістю і підсвідомістю; вона породжує токсичні емоції – страхи, агресію, занепокоєння, заздрощі… Тобто людина перестає бути собою, створює навколо себе хаос. Примітно, що нашим пращурам, не потрібно було підтвердження правди шляхом підпису чи печатки. Достатньо було слова. Наявність обману просто не передбачався,

У той час як інші нації вважають брехню гарним інструментом для маніпуляцій та не гребують користуватися ним у своєму повсякденному житті, ми, українці, не повинні допустити, аби це явище заполонило і наше буття. Брехня зупиняє культурний розвиток людини.

Невідома енергетика пращурів

Козаки нічого особливого не вигадували, вони майстерно запроваджували у військове життя та побут звичаї і традиції української нації. Так, приміром, наші з вами пращури у випадку засухи, виходили в поле, ставали в коло й здійснювали спеціальний обряд, після якого починався дощик. І навпаки – коли дощі заливали урожай — люди зупиняли опади. Це не складно й абсолютно реально, навіть у нинішній час.

Ніхто з наших пращурів просто так не наважився б зрубати дерево – потрібно було провести відповідний духовний обряд і озвучити всесвіту обіцянку, що замість цього дерева буде висаджено інше, а може й не одне. Цікавим є той факт, що наших з вами прабабусь й прадідусів не кусали звірі й не жалили змії. Це не можливо пояснити та осягнути розумом, але це так. В історії та літературі описано випадки, коли молоду жінку, що боялася самотньо йти через темний ліс, супроводжував до зворотнього узлісся вовк, після чого вона дякувала йому кивком голови, і вовк зникав у своїх справах. Тварина тонко відчуває стан та емоції людини – агресію, острах, чи навпаки – добрі наміри. Українські козаки, як і наші пращури загалом, уміли спілкуватися із звірами, в тому числі – і з небезпечними.

«Наші пращури спілкувалися на великих відстанях без мобільних телефонів, переміщувалися без ракет, космічних кораблів та літаків, проживали цікаве, потужне, насичене подіями життя. Забувши про безмежні людські можливості, ми вдовольняємося результатами технічного прогресу – ліфти, автомобілі та інші блага»

В українській традиції існував обряд – заклички. Молоді люди, парубок та дівчина, котрі задумали побратися, але ще цього не оголошували, вирушали на світанку до лісу, чи до гаю поблизу водойми, і зверталися до душі людини, яку вони дуже поважали, з проханням прийти і втілитися у їхню майбутню дитину. Обіцяли цій душі виховати свою дитину хорошою і успішною людиною. Це могла бути душа прабабусі або прадідуся, або навіть людини, яка взагалі не була родичем. Ми, на жаль, втратили інформацію про подібні звичаї.

Наші пращури спілкувалися на великих відстанях без мобільних телефонів, переміщувалися без ракет, космічних кораблів та літаків, проживали цікаве, потужне, насичене подіями життя. Забувши про безмежні людські можливості, ми вдовольняємося результатами технічного прогресу – ліфти, автомобілі та інші блага.

На окрему увагу заслуговує одне з чотирьох найвизначніших свят українського річного обрядового циклу — свято Купали або день літнього сонцестояння. Це шлюб двох могутніх природних стихій – Вогню і Води. Вогонь і Вода – чоловіча й жіноча енергії. Відповідно — це свято молодих людей, які мають намір побратися або нещодавно зробили це.

Святкування Купали супроводжується: плетінням дівочих віночків; перестрибуванням через вогнище; обливанням водою; дівчата пускають на воду вінки із запаленими в них свічками; хлопці скочують у воду палаюче колесо; утоплюється солом’яне опудало Купали – символу вогню; спалюється опудало з трав і квітів Марени – символу вологи; сплавляється по річці палаючий пліт;

 До речі, до вінка можна було вплітати не всі квіти – приміром, червоні маки не можуть бути складовою віночка, адже ця квітка випромінює енергетику жалю за полеглими. Блакитний колір символізує про те, що дівчина — сирота. Якщо пара закоханих хотіла народити хлопчика, вони використовували у якості обрядового реквізиту щось із чоловічого реманенту: сокиру, перо, шаблю, можливо якийсь спортивний інвентар; якщо ж хотіли дівчинку — мотовило, клубочок ниток, гребінець, ножиці …

Обрядовий спадок наших пращурів це неймовірне багатство, грамота, яку ми маємо знати та вдало використовувати. Натомість від обряду свята Купали залишився лише театр, наповнений алкоголем та якимись чужеземними атрибутами, які не несуть у собі жодного наповнення.

Спотворено першооснову Купальських свят. До праукраїнського символу вогню – Купали додано образ християнського мученика з Близького Сходу – Івана Предтечі, а дату свята перетягнуто з днів літнього сонцестояння на два тижні вперед. Хто і для чого це робив?

Можливості тіла людини та козацькі методики лікування

Фізичне тіло — це наддосконалий механізм людини, нашого «я». Його вивершив Творець. Хіба може Творець створити щось недосконале? Чому ж ми хворіємо, чому страждаємо? Людина приходить у цей Світ не для страждань. То де ж вона так схибила, де втратила щастя? За невеликим винятком, усі ми перебуваємо у просторі страждань, який самі собі і творимо. Кожна людська думка, кожен намір має наслідки. Ми особисто програмуємо якість свого життя і простору, в якому перебуваємо. Тобто все, що відбувається у житті людини, — є результатом її діяльності.

«Щоб навчитися читати знаки тіла, слід вести «щоденник поведінки» власного організму. Фіксуючи кожен сигнал фізичного тіла, через певний час людина може стати пророком власної долі»

Можливості людського тіла не мають меж. У своєму повсякденному житті ми використовуємо не більше 3% від наших людських можливостей. Тіло людини – надзвичайно мудре: постійно сигналізує і попереджує нас про усі, навіть найдрібніші події чи питання, які можуть нас стосуватися. Проблема в тому, що ми не вміємо розпізнавати тих сигналів. Щоб навчитися читати знаки тіла, слід вести «щоденник поведінки» власного організму. Фіксуючи кожен сигнал фізичного тіла, через певний час людина може стати пророком власної долі. Це – одна із премудростей козацтва, якою варто користуватись і сьогодні.

У закордонних історичних джерелах описано нетиповий випадок з козацького буття. У результаті бою було поранено молодого, але дуже талановитого отамана війська Запорозького. Козаки поклали його на спеціальне підвищення, та цілу ніч ходили навколо, співаючи ритуальних пісень. Вранці отаман піднявся і пішов у бій. Чим це пояснюється? Відповідною і сприятливою енергетикою. Іншими словами, серйозно пошкоджений орган людського організму можна швидко оздоровити, якщо створити необхідну амплітуду енергетичних коливань. Рану на шкірі можна загоїти протягом найкоротшого часу після пошкодження, але для цього потрібно володіти знаннями нащих пращурів, розуміти, як визначати і створювати відповідну амплітуду коливань. Доступ до цих знань має кожен, але відкриються вони людині лишень тоді, коли вона навчить свою свідомість і підсвідомість жити і діяти у тісній взаємодії.

Реклама

Trending

Все материалы сайта и журнала PROMAN Ukraine защищены украинскими и международными законами о соблюдении авторских прав. Любое использование материалов журнала возможно лишь после согласования с редакцией. При использовании материалов с сайта proman.com.ua прямая открытая гиперссылка на ресурс не ниже второго абзаца текста обязательна